вівторок, 8 листопада 2016 р.

Хімічні диктанти



Оновлення цілей та змісту навчання потребує оновлення методичного інструментарію вчителя, переходу до системного використання ефективних педагогічних технологій. Контроль знань учнів дає вчителю необхідну інформацію про їх навчальні до­сягнення (який матеріал засвоєно краще, який — гірше, а яким зовсім не володіють). Одним із засо­бів виявлення прогалин у знаннях учнів є хімічні диктанти. У ході написання диктантів учні відпра­цьовують способи розв'язання задач різного типу, розвивають мислення, увагу й пам'ять.
Хімічні диктанти не замінюють ані усного опитування, ані письмових самостійних і конт­рольних робіт. Але вони добре доповнюють ці фор­ми роботи. Основою хімічних диктантів є питання різних рівнів складності. Хімічні диктанти мо­жуть бути використані під час таких етапів уроку, як актуалізація опорних знань, первинне закріп­лення знань, вивчення нового матеріалу (у тому випадку, якщо вивчення відбувалося самостійно). Деякі диктанти можна давати на уроках узагаль­нення знань.
Кожен диктант містить 10 завдань. За кож­ну правильну відповідь учень отримує 1 бал, але якщо він дає повну, розгорнуту відповідь, то може отримати 1,5-2 бали (на розсуд учителя). Таким чином, за правильні відповіді на всі питання тесту учень може отримати від 10 до 12 балів. Завдання підбираються відповідно до чинної програми. За­пропоновані декілька типів диктантів можуть бути використані в роботі за будь-якими чинними під­ручниками з хімії.
Контроль результатів навчання — важлива частина процесу навчання. Його завдання полягає в тому, щоби визначити ступінь досягнення мети навчання.
Хімічний диктант — метод письмової форми контролю знань учнів. Під час хімічних диктантів активізується розумова діяльність учнів, вони мимовільно запам'ятовують спеціальні відомості з предмета. Хімічний диктант надає додаткові відомості з досліджуваної теми, допомагає зро­зуміти застосування хімічних знань у виробництві, медицині, побуті. Він підтверджує зв'язок науки з життям, здійснює міжпредметні зв'язки, роз­виває кругозір, широту й науковість поглядів, підсилює мотивацію до ви­вчення предмета.
Методично обґрунтоване проведення хімічних диктантів дозволяє ви­кладачеві вчасно виявити пробіли в знаннях учнів, і при цьому не потріб­но спеціальних занять для перевірки й закріплення вивченого матеріалу.

Хімічні диктанти
Ефективність засвоєння учнями на­вчальної інформації підвищується в разі усвідомлення ними система­тичності впровадження фронталь­них та поточних форм контролю. Та­кою формою контролю можуть бути й хімічні диктанти. За формою напи­сання хімічні диктанти поділяються на такі види: формульні, вибіркові, фразеологічні, логічно-ланцюжкові та стехіометричні.
Формульний диктант
За назвами речовин написати форму­ли солей: кальцій ортофосфат, натрій. хлорид, барій нітрат, магній карбонат, калій гідрогенсульфід, натрій сульфіт, арґентум нітрат, амоній гідрогенсуль- фат, амоній нітрат, натрій цинкат. Та­кий диктант перевіряє вміння учнів складати формули солей і орієнтува­тися, що кожна кислота утворює солі з різними металами.
Вибірковий диктант
Серед речовин виділіть окремо формули основ: Н2S04, К2S04, Са(ОН)2, FеО, КОН, ZnСl2, Аl(0Н)3, Аl203, Ве(ОН)2. Назвіть виділені основи.
Фразеологічний диктант
1. Карбонові кислоти — це... речо­вини, молекули яких містять...
або кілька... груп..., сполучених з... радикалом.
2. Етаналь одержують за реакцією....
Суть її полягає у присутності  солей....

 
       Група атомів                складається з... і... груп. І т. д.


Логічно-ланцюжковий диктант
Запропонуйте ряд послідовних пе­ретворень кальцій оксиду на оцто­ву кислоту і складіть відповідні пе­ретворення з допомогою рівнянь ре­акцій.
Під час виконання такого диктанту учні не просто відтворюють здобуті знання, а й прогнозують властивос­ті речовин, демонструють розумін­ня генетичних зв'язків між різними класами органічних і неорганічних речовин.
Стехіометричні диктанти можна склас­ти на прикладі розв'язання нескладних розрахункових хімічних задач.
Найдоступнішими й цікавими для учнів з нетрадиційних форм навчан­ня є хімічні вікторини: по-перше, це своєрідна гра, яка складається з пев­ної кількості конкурсних завдань (ту­рів, етапів), більшість із яких прохо­дить за схемою «запитання — відпо­відь»; по-друге, організація вікторин потребує поділу учнів класу на кіль­ка рівнозначних за рівнем підготовки груп. Дидактичною метою вікторин є засобами гри повторити матеріал з теми або розділу, використовуючи проблемні ситуації, розвивати творчі здібності учнів, їх здатність до гру­пової та самостійної роботи, а та­кож формувати культуру спілкуван­ня, уміння аргументовано доводити власну думку, сперечатись.
Серед нетрадиційних форм навчан­ня слід приділити увагу використан­ню на уроках конференцій, диспутів, рольової гри. Проведення таких форм навчання вдосконалює навички са­мостійного опрацювання різнома­нітних джерел хімічної інформації (енциклопедій, довідників, хресто­матій) і грамотного оформлення ре­фератів. Ці форми навчання також формують уміння виступати перед аудиторією, відповідати на запитан­ня, аргументовано відстоювати влас­ну позицію.
Власний педагогічний досвід свід­чить, що нетрадиційні форми навчан­ня бажано застосовувати регуляр­но під час вивчення кожного розділу або великої за обсягом теми: Саме за таких умов у школярів будуть сфор­мовані необхідні вміння й навички щодо їх підготовки і проведення. Не слід надавати перевагу одній або де­кільком з нетрадиційних форм за­нять. Доцільно чергувати їх і постій­но врізноманітнювати-.
Нетрадиційні форми навчання най­більше розвивають і формують твор­чі здібності школярів, їх здатність до самостійної роботи, закладають нави­чки роботи з різними джерелами ін­формації, привчаютьдо групової ро­боти та, що є дуже важливим, збуджу­ють інтерес до вивчення хімії.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ УЧНІВ У ХІМІЧНОМУ КАБІНЕТІ.
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ В ХІМІЧНОМУ КАБІНЕТІ
Виберіть правильні відповіді.
1. Заходити в кабінет хімії можна:
а)      до дзвінка;
б)      з дозволу вчителя;
в)       будь-коли.
2. Виконувати досліди можна:
а)      порадившись із товаришем по парті;
б)      як тільки розпочався урок;
в)       з дозволу вчителя.
3. Реактиви не можна:
а)      пробувати на смак;
б)      брати руками;
в)       нюхати.
4. Якщо в інструкції не вказано кількість твердої речовини, необхідної для досліду, її слід брати в кількості:
а)      1/6 пробірки;
б)      щоби вкривала дно пробірки;
в)       1/2 пробірки.
5. Речовину можна нюхати;
а) піднісши отвір пробірки до носа;
в) спрямовуючи повітря помахом руки від отвору пробірки до носа.
6. Пробірку треба закріплювати в пробіркотри- мачі чи лапці штатива:
а)      посередині;
б)      біля самого отвору;
в)       будь-де.
7. Під час нагрівання речовин отвір пробірки по­винен бути спрямований:
а)      вгору;
б)      до себе;
в)       убік від працюючих.
8. Нагрівати пробірку треба:
а) у нижній частині полум'я;
в) у верхній частині полум'я;
в) посередині.
9. Нагрівати пробірку з речовиною треба:
а)  тільки в тій частині, де міститься речовина;
б)  гріти всю пробірку;
в)   спочатку прогріти всю, а потім ту частину, де міститься
      речовина.
10. Якщо ви налили забагато реактиву, то слід:
а)  відлити надлишок назад у склянку;
б)  відлити надлишок реактиву в іншу пробірку;
в)   взяти нову пробірку і знову відміряти по­трібну кількість
      реактиву.
11. Якщо ви з необережності розлили або розсипа­ли реактив, то потрібно:
а)  швидко витерти чи змести його;
б)  повідомити вчителя або лаборанта;
в)   залишити як є.
12. Після виконання роботи необхідно:
а)  прибрати робоче місце;
б)  помити руки з милом;
б) залишити все на столі, щоби прибрав лабо­рант.


ПОЧАТКОВІ ХІМІЧНІ ПОНЯТТЯ
Тіло чи речовина? (Тіло позначайте літе­рою Т, речовину — Р.)
1.    Залізо.
2.    Цукор.
3.    Алюмінієва дротина.
4.    Кухонна сіль.
5.    Шматок крейди.
6.    Алюміній.
7.    Склянка.
8.    Оцет.
9.    Золото.
10.                  Ложка.
11.                  Олія.
12.                  Свічка.

















ДИКТАНТ ЗА ТЕМОЮ «ЧИСТІ РЕЧОВИНИ Й СУМІШІ»
Умовні позначки: Р — чиста речовина;
                                 С — суміш.
1. Дистильована вода.
2. Мідний дріт.
3. Цукор.
4. Фосфор.
5. Ґрунт.
6. Граніт.
7. Газована вода.
8. Вільне від вологи й пилу повітря.
9. Молоко.
10. Кухонна сіль.
11. Кров.
І2. Морська вода.




ДИКТАНТ ЗА ТЕМОЮ «РОЗПОДІЛ СУМІШЕЙ»
Якими способами можна розділити такі суміші?
Суміш
Способ розділення
1) Спирт і вода;
2) сіль і вода;
3) бензин і вода;
4) чаїнки й окріп;
5) сіль і зубний порошок
а)   Перегонка;
б)   випарювання, кристалізація;
в)   відстоювання;
г)    фільтрування;
д)   відстоювання, фільтрування, випарювання



ДИКТАНТИ ЗА ТЕМОЮ «ФІЗИЧНІ Й ХІМІЧНІ ЯВИЩА»
Диктант 1
Умовні позначки: Ф — фізичне явище;
                                X — хімічне явище.
1.    Випарювання води.
2.    Помутніння води від вуглекислого газу.
3.    Горіння свічки.
4.    Кування металів.
5.    Обвуглювання скіпки.
6.    Іржавіння цвяха.
7.    Одержання кисню з рідкого повітря.
8.    Одержання кисню з меркурій (ІІ) оксиду.
9.    Під час нагрівання річкової води з неї виділив­ся кисень.
10.   Під час пропускання крізь воду постійного електричного струму з неї виділився кисень.
11.   Скисання молока.
12.   Утворення крохмалю в зелених рослинах.
Диктант 2
1.             Оберіть фізичні явища.
2.             Танення шоколаду.
3.             Скисання молока.
4.             Кування меча.
5.             Гасіння чайної соди оцтом.
6.             Плавлення алюмінію.
7.             Пригоряння їжі.
8.             Горіння дров.
9.             Розчинення цукру в чаї.
10.       Потемніння фарб на картинах.
11.       Намагнічування цвяха.
12.       Замерзання води в Азовському морі.
13.       Протухання яйця.

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
+
-
+
-
+
-
-
+
-
+
+
-

Диктант З
Завдання. Укажіть, про які явища (фізичні або хімічні) йдеться.
1.    У ложці для спалювання речовин спалили чер­воний фосфор, при цьому утворилася тверда речовина білого кольору.
2.    Крізь розчин солі пропустили вуглекислий газ, і випав білий осад.
3.    Коваль нагрів металеву заготівлю й викував підкову. Яке явище сталося з металом?
4.    Прозору воду скип'ятили, при цьому зовні вона ніяк не змінилася.
5.    У пробірці змішали розчини двох речовин, при цьому виділився газ.
6.    У пробірку насипали тверду речовину жовтого кольору й розплавили її.
7.    Туристи розпалили багаття. До якого явища належить горіння дров?
8.    Пакет молока залишили на столі в спекотну погоду. За добу молоко скисло.
9.    У хімічній лабораторії нагріли скляну трубоч­ку й зігнули її.
10.               До твердої речовини додали розчин іншої ре­човини, при цьому тверда речовина розчини­лася й виділився газ.
11.               Після дощу калюжі висохли.
12.               У процесі горіння вугілля виділилася теплота.










ДИКТАНТ ЗА ТЕМОЮ «ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ І ПРОСТА РЕЧОВИНА»
Умовні позначки: П — проста речовина;
                                 X — хімічний елемент.
1.    Залізо на повітрі іржавіє.
2.    До складу води входить Оксиген.
3.    Під час розкладу калій перманганату утворю­ється кисень.
4.    Мідь — метал коричневого кольору.
5.    До складу малахіту входить Купрум.
6.    Риби дихають киснем, розчиненим у воді.
7.    Азотом наповнюють електролампочки.
8.    З мінеральними добривами Нітроген вносять у ґрунт.
9.    Амоніак одержують сполученням азоту з воднем.
10.         Рослинам потрібен Нітроген для побудови молекул білків.
11.         Ртуть — це рідкий метал.
12.         Фосфор входить до складу нервових тканин.
















ДИКТАНТИ ЗА ТЕМОЮ «КИСЕНЬ»
Якщо твердження стосується кисню, необхід­но поставити знак «+», якщо ні — «-».
Диктант 1
1.    У промисловості одержують із повітря.
2.    Добре розчинний у воді.
3.    Взаємодіє з простими й складними речови­нами.
4.    Застосовують як паливо.
5.    Складна речовина.
6.    За звичайних умов безбарвний газ.
7.    Збирають витисненням повітря.
8.    У природі трапляється тільки у складі сполук.
9.    Бере участь у процесах окиснення.
10.             Збирають у перевернутій догори дном посу­дині.
11.             Проста речовина.
12.             У лабораторії одержують із «марганцівки».
Диктант 2
1.    Малорозчинний у воді.
2.    Газ, який має запах.
3.    Розкладається за нагрівання.
4.    Підтримує горіння.
5.    За Ь = -183 °С перетворюється на рідину.
6.    Входить до складу мінералів, гірських порід, піску, води.
7.    Легше за повітря.
8.    Одержують із природного газу.
9.    Застосовують для зварювання й різання металів.
10.             За звичайних умов рідина.
11.             Входить до складу повітря.
12.             Збирають у посудину, поставлену на дно.


ДИКТАНТ ЗА ТЕМОЮ «ЗАЛІЗО»

1.    Залізо — це метал сріблясто-білого кольору.
2.    Залізо має здатність намагнічуватися.
3.    Залізо взаємодіє з водою за наявності кисню.
4.    Залізо не піддається корозії.
5.    Чавун і сталь — сплави на основі заліза.
6.    Залізо реагує з неметалами.
7.    Недостатня кількість Феруму в організмі є причиною недокрів'я.
8.    Щодня з їжею до організму людини має над­ходити.5—15 мг заліза.
9.    Залізо не взаємодіє з киснем.
10.   Залізо можна легко кувати.
11.   Ферум входить до складу гемоглобіну.
12.   За поширеністю в земній корі Ферум посідає перше місце.     
















ТЕМА. ФІЗИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ЯВИЩА
1.    Явища — це...
2.    Явища, під час яких не відбувається зміна у складі речовини, називаються...
3.    Хімічні явища — це...
4.    Утворення інею — це явище...
5.    У хімічних явищах молекули речовин...
6.    Які умови необхідно створити, щоб почалася хі­мічна реакція?
7.    Речовини, що утворюються в результаті хіміч­ної реакції, називають...
8.    Випадання дощу — це явище...
9.    Процеси горіння — це явища...
10.   Наведіть приклади дослідження хімічних влас­тивостей експериментально...

















ТЕМА. ІЗОТОПИ. РАДІОАКТИВНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ

1.    Ізотопи — це...
2.    Кількість електронів у атомі дорівнює кіль­кості...
3.    Протонне число елемента № 89 становить...
4.    Нукліди якого хімічного елемента мають влас­ні назви...
5.    Ізотони поділяють на...
6.    Види радіоактивного випромінювання...
7.    Хімічні елементи, що не мають стабільних ну­клідів, називають...
8.    а-випромінювання — це...
9.    Активність радіоактивних нуклідів характери­зують...
10.   Масове число нукліда дорівнює сумі...



















ТЕМА. МАСОВА ЧАСТКА ЕЛЕМЕНТА В СКЛАДНІЙ РЕЧОВИНІ

1.    Масова частка елемента — це...
2.    Сума масових часток усіх елементів у сполуці дорівнює...
3.    Фізичний зміст масової частки елемента в тому, що вона показує...
4.    Запис w(0) в Н20 = 0,89 означає...
5.    Масова частка Оксигену в Аl203 дорівнює 47 %. Чому дорівнює масова частка алюмінію?
6.    Якщо масова частка елемента в речовині дорів­нює 44 %, то чому дорівнює маса атомів цього елемента в 100 г речовини?
7.    Масова частка Кальцію в сполуці СаС03 до­рівнює 40 %, а масова частка Карбону — 12 %. Чому дорівнює масова частка Оксигену?
8.    У 100 г натрій оксиду Nа20 міститься 25,8 г атомів Оксигену. Чому дорівнює його масова частка?
9.    Масова частка Нітрогену у сполуці AlN дорів­нює...
10.   Масова частка Гідрогену у сполуці СН3ОН до­рівнює...















АТОМИ, МОЛЕКУЛИ, ЙОНИ.
ПОНЯТТЯ ПРО ПЕРІОДИЧНУ СИСТЕМУ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
Д. І. МЕНДЕЛЄЄВА
Продовжте речення.
1.    Атом — це...
2.    Молекула — це...
3.    Йон — це...
4.    Горизонтальний ряд елементів у періодичній системі називається...
5.    Вертикальний ряд елементів — це...
6.    Атом складається з...
7.    Користуючись періодичною системою, заряд ядра атома можна визначити за...
8.    Кількість електронів у атомі можна визначи­ти за...
9.    У II періоді, IV групі міститься елемент...
10.                      Заряд ядра атома Фосфору дорівнює...
11.                      Загальна кількість електронів у атомі Алюмі­нію дорівнює...
12.                      Атом, який втратив два електрони, перетво­рюється на йон із зарядом...











ХІМІЧНІ ФОРМУЛИ РЕЧОВИН
1.    Хімічна формула відображає...
2.    Індекс вказує на кількість...
3.    Коефіцієнт вказує на кількість...
4.    Запишіть, використовуючи символи елементів:
а) два атоми Нітрогену;
б) три молекули кисню, кожна з яких склада­ється з двох атомів;
в) дві молекули вуглекислого газу, кожна з яких складається з одного атома Карбону і двох атомів Оксигену;
г) п'ять атомів Купруму.
5. Запишіть формули речовин, що складаються:
а)  з двох атомів Феруму і трьох атомів Окси­гену;
б)  з двох атомів Калію, одного атома Сульфуру й чотирьох атомів Оксигену.
6. Запишіть хімічні формули, які читаються так:
а) аш-ен-о-два;
б) кальцій-три-пе-о-чотири-двічі;
в) ферум-о-аш-тричі.













ВАЛЕНТНІСТЬ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
1. Складіть формули сполук елементів з Окси- геном:
І) Fе(ІІ).      2) К(І).
3) Си(ІІ).    4) Сr(ІІІ).
5) СІ(VІІ).   6) S(VІ).
7) Р(V).      8) С(ІV).
2. Складіть формули сполук елементів із Гідро­геном:
9) Р(ІІІ).      10) S(II).
11) СІ(І).    12) С(ІV).
3. Прочитайте слово.
Правильно визначивши валентність елементів у сполуках з Оксигеном та Гідрогеном, ви про­читаєте слово — хімічний термін.
І
II
III
IV
V
VI
VII
Nа20
е
к
н
Р
3
л
м
Н2S
п
л
а
о
д
3
ж
N2O5
ч
я
т
Ф
е
ю
с
CO2
б
в
г
м
п
X
к
NH3
и
щ
е
У
Ц
с
р
Cl2O7
г
м
о
і
д
є
н
S03
р
й
а
и
п
т
3















ВІДНОСНА МОЛЕКУЛЯРНА МАСА РЕЧОВИНИ.
МАСОВА ЧАСТКА ЕЛЕМЕНТА У СПОЛУЦІ
1. Що означає запис?
а)  Ar (Nа);     б) Мr(С02);
в) n Аr (О);     г) ω(S).
2. Запишіть, користуючись символами:
а) відносна атомна маса Фосфору;
б) відносна молекулярна маса S02;
в) масова частка Сульфуру.
3. Запишіть вираз для визначення відносної мо­лекулярної маси:
а) К2С03;
б) Са(ОН)2.
4. Користуючись формулою для визначення ма­сової частки, запишіть вираз для обчислення:
а) масової частки Оксигену в НnЕОт;
б) кількості атомів Оксигену;
в) відносної молекулярної маси цієї сполуки.














ФІЗИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ЯВИЩА
Якщо ви вважаєте, що твердження правиль­не, ставите (+), якщо ні — (-).
1.    Пожовтіння листя на деревах — явище фізичне?
2.    Горіння вугілля — явище хімічне?
3.    Поява інею на деревах — явище фізичне?
4.    Скисання молока — явище хімічне?
5.    Почорніння срібної ложки — явище фізичне?
6.    Плавлення олова — явище хімічне?
7.    Розчинення цукру — явище фізичне?
8.    Кипіння води — явище хімічне?
9.    Кування металу — явище фізичне?
10.   «Гасіння» соди оцтом — явище хімічне?
11.   Подрібнення крейди — явище фізичне?
12.   Протухання яєць — явище хімічне?

















КИСЕНЬ. ОКСИДИ
1. Кисень за температури + 20 °С:
а)        рідина;
б)        газ;
в)        тверда речовина.
2. Кисень — газ:
а)        без кольору, запаху, смаку;
б)        має колір, але не має запаху і смаку;
в)        має колір і запах, але не має смаку.
3. Кисень:
а)        легший за повітря;
б)        важчий за повітря;
4. Кисень:
а)        добре розчиняється у воді;
б)        погано розчиняється у воді;
в)        не розчиняється у воді.
5. Кисень:
а)        горить;
б)        підтримує горіння;
в)        горить і підтримує горіння.
6. Кисень у лабораторії одержують унаслідок ре­акцій:
а)окиснення;
б)сполучення;
в)розкладу.
7. З киснем реагують:
а)        тільки прості речовини;
б)        прості та складні речовини;
в)        тільки складні речовини.



8. Оксиди — це:
а)складні    речовини, до складу яких входить кисень;
б) складні речовини, що складаються з двох елементів, один із яких Оксиген;
в)складні    речовини, до складу яких входить Оксиген.
9. Реакція сполучення — це реакція, внаслідок якої:
а) утворюються кілька складних речовин;
б) утворюється одна складна речовина;
в) утворюються одна проста й одна складна ре­човини;
10. У промисловості кисень одержують:
а)        із води;
б)        із повітря;
в)        із калій перманганату.
11. В атмосфері кисню;
а) більше, ніж азоту;
б) менше, ніж азоту;
в) порівну.
12. Першим кисень одержав:
а) Дж. Прістлі;
б) А. Лавуазье;
в) К. Шеєле.










ТЕМА. РЯД АКТИВНОСТІ МЕТАЛІВ (РІВНЯННЯ РЕАКЦІЙ)
Чи будуть відбуватися реакції? (Позначити «так» або «ні»)


Варіант 1
Варіант II
1.
Mg + Н2S04 →
1.
Ni + НВr →
2.
Нg + НСl →
2.
Си+НСІ →
3.
К + Н20 →
3.
Nа + Н20 →
4.
Sn + Н20 →
4.
Fе + Н20 →
5.
Аg + Н20 →
5.
Нg + Н20 →
6.
FeS04 + Sn →
6.
СиS04 + Нg →
7.
AgNO3 + Си →
7.
Нg(N03)2 + Си →
8.
Hg(NO3)2 +  Fe→
8.
АgN03 +Мn →
9.
Аl203 + Zn →
9.
Мn02 + Fе →
10.
Fе203 + Аl →
10.
ZnО + Са →
















ТЕМА. НЕМЕТАЛІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ЇХНІ СПОЛУКИ
Графічний диктант
Умовні позначення: «—» — так; «/\» — ні.
Варіант І (Сульфур — сірка).
Варіант II (Нітроген — азот).
Варіант III (Фосфор — фосфор).
1.    За звичайних умов — газ.
2.    Тверда речовина жовтого кольору.
3.    Тверда речовина червоно-бурого кольору.
4.    Добре розчинна у воді речовина.
5.    Утворює алотропні видозміни.
6.    На зовнішньому енергетичному рівні шість електронів.
7.    На зовнішньому енергетичному рівні п'ять електронів.
8.    У незбудженому стані має валентність II.
9.    У незбудженому стані має валентність III.
10.   Безпосередньо взаємодіє з металами.





ТЕМА. ХІМІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ

1.    Охарактеризуйте склад атмосфери.
2.    Чи можна вважати повітря безкоштовним ре­сурсом?
3.    Що таке озонові «діри»?
4.    Що означають зображення планети та «зеле­ного» озонового іпару над нею на балончиках з лаками, фарбами, дезодорантами й піною для гоління?
5.    Які фактори спричинюють появу кислотних до­щів?
6.    Що є основним джерелом сульфур(ІV) оксиду в атмосфері?
7.    Як утворюються в атмосфері нітрогеновмісні кислоти?
8.    Назвіть джерела карбон(ІV) діоксиду, з яких він потрапляє в атмосферу?
9.    Якщо ви вдома, на дачі, як можна визначити кислотність розчину, використовуючи природ­ні індикатори?
10.   Як ви вважаєте, чи випадали кислотні дощі до появи людини на Землі?














Початкові хімічні поняття
1.    Золото — це чиста речовина, а повітря...? (Суміш)
2.    Будь-які зміни, що відбуваються у природі. (Явища)
3.    Найменші хімічно неподільні частинки речо­вини. (Атоми)
4.    Цифра, яка показує число атомів у молекулі. (Індекс)
5.    Число, що стоїть перед хімічною формулою в рівнянні. (Коефіцієнт)
6.    Який метал є основою сплаву, з якого роблять цвяхи? (Залізо)
7.    Явище, під час якого одна речовина перетво­рюється на іншу. (Хімічне)
8.    Речовини, утворені атомами різного виду. (Складні)
9.    З якого хімічного елемента утворена речовина водень? (Гідроген)
10.   До якого явища належить скисання молока? (Хімічного)
11.   Умовний запис хімічної реакції. (Хімічне рівняння)
12.   Валентність Оксигену. (II)
13.   Назва речовини, яка складається з атомів од­ного елемента. (Проста)
14.   Скільки атомів у молекулі речовини Н2304? (7)
15.   Який метал рідкий за звичайних умов? (Ртуть)
16.   Атом якого елемента має відносну атомну масу, що дорівнює 14? (Нітроген)
17.   Хімічний елемент-метал, який входить до складу кісток. (Кальцій)
18.   Назвіть елемент II періоду III групи. (Бор)
19.   Назва хімічного процесу за участі вуглекисло­го газу й води в рослинах. (Фотосинтез)
20.   Найменша частинка, яка розпадається у хі­мічних реакціях. (Молекула)




Опубліковано о
Мітки:

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)